ЗУСТРІЧАЄМО МАЙБУТНЄ

ПОНЯТТЯ "ІННОВАЦІЯ" БІЛЬШІСТЮ ГРОМАДЯН СПРИЙМАЄТЬСЯ НЕ ЗОВСІМ ПРАВИЛЬНО.
ЦЕ САМЕ ТАКА НОВІТНЯ РОЗРОБКА, ЯКА БУЛА ВПРОВАДЖЕНА У ВИРОБНИЦТВО.

Продовжуючи рух заданою траекторією, Україна з її слабкими економічними та соціальними перетвореннями не має шансу на світове або регіональне лідерство через те, що темпи розвитку інших країн більші та сталіші. Організаційна економічна модель настільки слабко змінюється, що побачити вітчизняні інноваційні рішення у житті стає примарною перспективою. Економіка розвивається за інерцією, переважно базуючись на ентузіазмі окремих діячів.

Сьогодні у ЗМІ можна почути про третю технологічну революцію або про перехід у шостий економічний устрій, котрі насуваються на нас мов потяг з фільму братів Люм’єр. Дійсно, такі перехідні тенденції прослідковуються в певних розвинутих локаціях Світу. Проте, подивимося на долю новітніх технологій в українській промисловості. За оцінками спеціалістів близько 60% вітчизняного техноустрою перебуває у «індустріальній ері» сталі — третьому технологічному устрої. Доля шостого устрою — мізерна, менше 1%. Гальмами виступають і управлінці, немов штучно продовжуючи життя старого типу економіки, вкладаючи більшість коштів у застарілі типи промисловості, наукові розробки вчорашнього дня.

Продовжимо розвиток думки: аналізуючи економічні трансформації глобально, стає очевидним — світові країни все більше можна поділити на 3 основні групи: 

  • ті, що здатні продукувати нові знання, технології та ведуть інноваційний тип розвитку; 
  • ті, що займаються виробництвом та реалізацією технологій країн першої групи; 
  • ті, хто є лише споживачами.

Висловимо  надії, що і від нас буде залежати вектор шляху країни в потрібному напрямку. І Україна опиниться у першій групі успішних країн. 

 

Інтелектуальний капітал став запорукою могутності

У  нещодавніх  дослідженнях вчені з Німеччини та Великобританії дійшли цікавих висновків. Вони проаналізували результати IQ-тестів жителів 90 країн (від США і Нової Зеландії до Колумбії і Казахстану) і побачили, що рівень інтелекту громадян, особливо 5 % найрозумніших, корелює з економічною могутністю держав. Проблема вартості людського капіталу, тобто суми професійних якостей працездатного населення, привертає увагу економістів ось уже півстоліття. По суті, їх дослідження присвячене одній з таких якостей - когнітивним здібностям, тобто вмінню вирішити проблему найбільш ефективним способом. Розглядалися не тільки результати тестів, а й стан науки і техніки у країнах: кількість патентів, нобелівських лауреатів та ін. Виявилося, що кожен новий пункт IQ призводить до зростання ВВП на душу населення на $ 229. А якщо на один пункт збільшувався середній IQ учасників групи найрозумніших,  ВВП на душу населення підскакував на $ 468.

 

GDP

 

Висновок не  найсенсаційніший, але все ж: за продуктивність відповідає інтелектуальна еліта.

А своєчасна профорієнтація, виявлення потенціалу людини, її схильності до тієї чи іншої діяльності дозволяє досягти максимального економічного та соціального ефекту від розвитку обдарованості. Така оптимізація можлива за умови об’єктивної та оперативної ранньої оцінки можливостей особистості до навчання та тих чи інших видів діяльності, насамперед, розумової.

 

Робота стає покаранням

Класичний антиприклад нехтування своїми особистісними інтересами, природними здібностями і відсутності поняття якісна профорієнтація як системи, висвітлили журналісти британської The Independent, склавши свій рейтинг найнудніших професій.

 boring jobs


Найвищу сходинку рейтингу займає робота у сфері права та юриспруденції — 80% опитаних працівників сфери вважають її нудною. На другому місці – проектний менеджмент. Далі - сфера підтримки, фінансовий контроль, консалтинг та аккаунтинг, фінансовий сервіс і банкінг, інженеринг, продаж, маркетинг і комунікації, а також IT-сфера. Замикають рейтинг HR, сфера освіти, виконавчого менеджменту, а також дослідження і розробки, нудними діяльність в яких вважають 54%, 50%, 49% та 48% відповідно. Можливо, більшість британських опитаних у свій час, коли треба було обирати з подальшим навчанням та майбутньою професією, помилилися? Послухали своїх друзів, згадали образ працівника із улюбленого фільму та піддалися «соціальному запиту» на професію, або просто порівняли заробітню плату й на тому зупинились. Ціною такого вибору є власне здоров’я, психологічний стан, сімейний затишок. Що з цього важливіше?

У вітчизняній освітній компанії Клевердіа розробники тесту КПД Абітурієнт — профорієнтація онлайн вважають необхідним розказувати батькам про фактори вибору напрямку подальшого навчання підлітками та старшокласниками. Спеціалісти проводять просвітницьку роботу з метою вироблення у майбутнього вступника (учнів 9-х – 11-х класів) бажання робити важливі життєві вибори максимально усвідомлено. У звіт, який пред’являється у результаті профорієнтаційного онлайн тестування, влючається професіографічна інформація, тобто, інформація про зміст різних видів діяльності. У цьому віці дуже важливо не помилитись і не згаяти час даремно. З кожним роком вимоги, що ставляться перед працівниками, стають жорсткішими, а конкуренція зростає. Обравши саме ту роботу, яка є цікавою, до якої є хист і здібності, людина максимально розвивається як професіонал і добивається успіху.

Профорієнтація має головне завдання — допомогти людині розкрити талант, розвинути та використати здібності для задоволення і її потреб, і суспільства.


Над чим працюють у Клевердіа?

«Нами створена революційна модель економічної організації через кооперацію зацікавлених сторін, центром якої є талант», — говорить один із засновників компанії, експерт з державного управління АНДРІЯН РЕВ’ЮК. Багато цікавих думок з подолання економічної кризи чутно від високого експертного середовища, але жоден не пропонує рішення на рівні “як саме?”.

Капіталістичний спосіб бачення розвитку детермінується корпоративною культурою “з пелюшок”. У такому середовищі люди, які ставлять пріорітетом власний розвиток, йдуть шляхом рішення проблем та забезпечення потреб компанії (цілі у компанії при цьому можуть бути суспільнокорисними). Але всі наробки стають власністю тієї самої компанії, або, навіть, конкурентною перевагою. Йде війна за ринок та прибуток. Це можливо тому що існує специфічний поділ за профілями (секторами) економічної діяльності, регіональної приналежності, різними культурними середовищами, в яких будуються компанії. Все це — організація вчорашнього дня.

Світ змінився, але можливості, що з’явилися — ще не усвідомлені. Консервативні системи управління йдуть шляхом обережних, повільних перетворень, продовжуючи нарощувати продуктивність конкретного робітника, збільшуючи видобуток копалин, дивлячись на графіки об’ємів виробництва конкурентів.

Сучасні дослідження стверджують, що інтелектуальні (наукоємні) сфери економіки дають прибутку в декілька разів більше ніж “будівництво заліза”, навіть такого, що ми називаємо хай-теком. Але скільки часу потрібно для отримання готового дисциплінованого працівника, здатного до генерування нових ідей, з навичками використання сучасних технологій і т.д.?

«В цей самий час ми можемо бачити величезну кількість геніальних розробок, які демонструються дітьми на міжнародних конкурсах та олімпіадах!», — продовжує директор Клевердіа МИХАЙЛО ПЕРЦЕВ. Серед науковців існує теза, що обдарованість згасає з дорослішанням. Працівники системи освіти визнають у цьому вину школи. Її відсталість та відірваність від потреб сучасних дітей шокує. Усі без винятку погоджуються, що потрібно щось змінювати. Що саме? — Ніхто не знає! Старе покоління вчителів та науковців не може філософськи осмислити зміни, що відбулись завдяки початку нової технологічної революції.

Це призвело до того, що діти стали іншими, а вчитися у музеї їм зовсім не цікаво.

 

Нами започатковується проект, який має велике покликання — перетворити економіку України в найсучаснішу — взірець світового рівня. Такі перетворення реальні за 10 років. Потрібно просто прийняти одну тезу — інтелект, як інструмент, може все!

Необхідні структурні елементи проекту:

  1. якісна система профорієнтації онлайн;
  2. аналітичний модуль з можливістю відбору за складними параметрами (робота з базами даних);
  3. транспонування даних на мапу з можливістю їх візуалізації;
  4. освітня платформа взаємодії (демонстрація навчальних матеріалів, розробка та ведення проектів, формалізація отриманих результатів, планування, вебінари);
  5. система координації учасників проекту.

Етапи:

  1. тотальне обстеження учнів старших класів з метою виявлення специфічних здібностей та їхня профорієнтація;
  2. створення програми підготовки учнів до виконання проектів (навчання, формування відповідних навичок);
  3. створення команд учнів-дослідників, які є заінтересованими у роботі в конкретних проектах (за визначеними пріорітетними напрямками розвитку світової економіки) та мають всі психологічні дані для успішної реалізації (здібності, особистісні властивості);
  4. організація робочої групи із представників промисловців та суспільства для визначення завдань на перший рік та делегування проектних менеджерів-тьюторів в кожну проектну групу;
  5. презентація результатів за досягненням мети етапів проектів на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах, конференціях;
  6. отримання рішення, продукту, послуги у кожній з груп;
  7. патентування розробки та захист авторських прав учасників проекту;
  8. комерціалізація розробки — створення інновації і вихід на національний / глобальний ринок стартапів.

 

В разі досягнення позитивних результатів — розширення проектних груп до 100 з включенням задач національного масштабу. На цей момент буде можливо відбирати найталановитіших серед обраних для перегрупування наукових команд.

Така взаємодія талановитої молоді з досвідченими фахівцями різних секторів економіки покликана призвести до бурхливого зростання інноваційних рішень у вітчизняній промисловості, стрімкої перебудови устрію на такий, що базується на талантах. Сумісна плідна праця на результат відкриє перспективи, на які заслуговує людина 21 століття.



Якісна профорієнтація онлайн вже зараз доступна для учнів та студентів, а також молоді, яка вже почала професійний шлях!

testing ukr